9 місяців, що закінчились 30 вересня 2023 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Грошові кошти та їх еквіваленти включають:

  тис. грн.

У розрізі валют грошові кошти та їх еквіваленти можна представити наступним чином:

тис.грн

Розшифровка окремих статей Звіту про рух грошових коштів надається:

тис. грн.

Далі наведена деяка інформація щодо власного капіталу Товариства:

Інші оборотні активи по видам складають:

          тис. грн.

Доходи визнаються у тому періоді, коли вони були нараховані (за методом нарахування), витрати - також за методом нарахування, на підставі відповідності цим доходам. Доходи визнаються згідно з вимогами з МСФЗ 15. Дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню.

Товариством були понесені адміністративні  витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Доходи за 9 місяців 2023 року  та 9 місяців 2022 року представлені таким чином:

тис. грн

Витрати за 9 місяців 2023 року  та 9 місяців 2022 року представлені таким чином:

тис. грн

Товариство у звітньому періоді роки мало наступні види забезпечень : забезпечення під виплату відпусток, забезпечення вирахування з доходу, забезпечення маркетингових послуг.

Співробітники Товариства отримують пенсійне забезпечення від Пенсійного фонду у відповідності з нормативними документами та законами України.

 тис. грн.

тис. грн.

Поточні зобов'язання

тис. грн

Короткострокові кредити банків

тис. грн

Кредиторська заборгованість перед бюджетом по видам податків складає:

тис. грн

Інші поточні зобов'язання по видам складають:

тис. грн

Дебіторська заборгованість  за даними Товариства  складає:

тис. грн

Основа формування облікових політик, зміни в облікових політиках

 Облікова політика - це конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані Товариством при складанні та поданні фінансової звітності.  

 Положення облікової політики, описані нижче, застосовувались Товариством послідовно в звітних періодах, наведених в цій фінансовій звітності для подібних операцій, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. Фінансова звітність була підготовлена на основі облікових політик та облікових оцінок, чинних станом на 31 грудня 2021 року. Облікова політика Товариства в новій редакції розроблена та затверджена директором Товариства, враховуючи  вимоги МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, відповідно до Наказу №1 від 01 січня 2019 року "Про облікову політику ПРАТ "АРТВАЙНЕРІ".

МСБО 23 "Витрати за позиками".

Витрати за позиками, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу, Товариство визнає частиною собівартості такого активу. Інші витрати за позиками визнаються як витрати.

Під кваліфікаційним активом слід розуміти актив, який обов'язково потребує суттєвого періоду часу для підготовки його до передбачуваного використання або реалізації.

Під витратами за позиками маються на увазі витрати на сплату процентів та інші витрати, понесені Товариством у зв'язку із запозиченням коштів та можуть включати:

- процентні витрати, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСФЗ 9;

- курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат за процентами.

Не є кваліфікаційними активами:

- фінансові активи та запаси, які виробляються або іншим чином виготовляються протягом короткого проміжку часу;

- активи, готові до передбачуваного використання або реалізації, коли вони придбані.

Витрати за позиками, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу, включаються до собівартості цього активу. Такі витрати за позиками капіталізуються як частина собівартості активу, якщо існує ймовірність того, що вони принесуть Товариству майбутні економічні вигоди і зможуть бути достовірно оцінені.

Товариство починає капіталізувати витрати за позиками як частину собівартості кваліфікаційного активу на дату початку капіталізації. Датою початку капіталізації є дата, коли суб'єкт господарювання вперше виконує всі умови, наведені нижче, а саме:

а) наявні витрати пов'язані з активом;

б) наявні витрати за позиками, та

в) здійснюється діяльність, необхідна для підготовки активу до передбачуваного використання або реалізації.

Витрати на кваліфікований актив включають лише ті витрати, результатом яких є сплата грошових коштів, передача інших активів або прийняття зобов'язань під певний відсоток. Витрати зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та грантів, отриманих у зв'язку з активом Середня балансова вартість активу протягом періоду (з урахуванням попередніх капіталізованих витрат на позики), як правило, є обґрунтовано наближеною величиною витрат, до яких застосовується норма капіталізації в цьому періоді.

Якщо кошти позичені взагалі й використовуються з метою отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, визначається шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації - середньозважена величина витрат на позики стосовно всіх непогашених позик Товариства протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені конкретно з метою отримання кваліфікованого активу. Сума витрат на позики, капіталізована Товариством протягом періоду, не повинна перевищувати суму витрат на позики, понесених протягом цього періоду.

Товариство застосовує наступні формули для визначення капіталізованих фінансових витрат:

Товариство призупиняє капіталізувати витрати за позиками протягом тривалих періодів, у яких він призупиняє активну розробку кваліфікаційного активу.

Товариство припиняє капіталізувати витрати за позиками, якщо по суті, вся діяльність, необхідна для підготовки кваліфікаційного активу до передбачуваного використання або реалізації, завершена.

При здійсненні будівництва кваліфікаційного активу частинами, в якому кожна частина може використовуватися протягом будівництва інших частин, Товариство припиняє капіталізацію витрат за позиками, якщо він завершив, практично усю діяльність, необхідну для підготовки цієї частини до передбачуваного використання або реалізації.

Грошові кошти та їх еквіваленти

Грошові кошти Товариства та їх еквіваленти включають грошові кошти в банках, короткострокові депозити з терміном погашення до трьох місяців, короткострокові високоліквідні інвестиції з початковим терміном погашення до трьох місяців з моменту їх розміщення,  готівкові кошти в касах, грошові кошти в дорозі.  

Грошові документи та еквіваленти грошових коштів, що не  обмежені  у використанні. Відповідно до МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" грошові кошти та їх еквіваленти оцінюються за ринковим методом оцінки а саме справедливою вартістю, що дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом Національного банку України.

МСБО19 "Виплати працівникам"

Всі винагороди працівникам у Товариства обліковуються як поточні у відповідності з МСБО 19.

В процесі господарської діяльності Товариство сплачує обов'язкові внески до Пенсійного фонду України (у складі єдиного соціального внеску) та інші державні фонди соціального страхування за своїх працівників у розмірі, визначеному законодавством України.

Товариство визнає виплати працівникам:

Нарахована сума виплат працівникам за роботу, виконану в поточному періоді визнається поточним зобов'язанням.

Витрати на виплату персоналу відображаються у звітності згідно до принципу відповідності, тобто відображаються у тому періоді, до якого вони відносяться.

Виплати працівникам Товариства включають короткострокові виплати працівникам та вихідні допомоги.

Визнання витрат

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язання, які можна достовірно оцінити. Визнання витрат відбувається одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів (наприклад, нарахування сум до виплати працівникам або знос обладнання).

Витрати враховуються згідно методу нарахування, тобто результати всіх операцій та інших подій повинні відображаються за фактом їх здійснення. Відповідно до принципу відповідності доходів і витрат, витрати визнаються в тому звітному періоді, що і дохід, отриманий завдяки цим витратам.

Товариство у фінансовій звітності використовує класифікацію витрат за призначенням витрат та виділяє:

 Товариство для цілей бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності використовує класифікацію витрат за призначенням витрат. В рамках даного підходу Товариство виділяє наступні види витрат:

 Витрати на реалізацію і збут:

 Фінансові витрати:

Використання справедливої вартості, МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості"

При підготовці фінансової звітності були застосовані ряд оціночних суджень та припущень, які впливають на величину активів і зобов'язань, відображених у звітності.  Встановлені припущення та судження ґрунтуються на історичному досвіді, поточних та очікуваних економічних умовах та іншій доступній інформації. Товариство наводить судження, які найбільш суттєво впливають на суми, визнані у фінансовій звітності та оцінка значення яких може стати причиною коригувань балансової вартості активів та зобов'язань в наступному.

Ця фінансова звітність підготовлена на основі принципу історичної собівартості, за виключенням оцінки окремих  статей, що оцінюються за справедливою вартістю на кінець кожного звітного періоду як викладено у положеннях облікової політики.  Історична собівартість звичайно визначається  на основі справедливої вартості компенсації, сплаченої в обмін на товари та послуги.

 Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б отримана у результаті продажу активу або сплачена у результаті передачі зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Під час оцінки справедливої вартості активу або зобов'язання Товариство бере до уваги характеристики відповідного активу або зобов'язання так, як би учасники ринку враховували ці характеристики під час визначення ціни активу або зобов'язання на дату оцінки, передбачувані майбутні грошові потоки, існуючу економічну ситуацію, ризики, властиві різним фінансовим інструментам та інші фактори з врахуванням вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості".

Окрім того, для цілей фінансової звітності оцінки справедливої вартості розподіляються за  такими категоріями:

- ціни котирування (без коригування) на активних ринках на ідентичні активи або зобов'язання, до яких Товариство може мати доступ на дату оцінки;

- дані, які можна спостерігати для активу чи зобов'язання, прямо або опосередковано;

- вхідні дані для активу чи зобов'язання, яких немає у відкритому доступі.

Справедливу вартість дебіторської та кредиторської заборгованості неможливо визначити достовірно, оскільки немає ринкового котирування цих активів.

Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю

Розрахункова справедлива вартість фінансових інструментів визначається з урахуванням різної ринкової інформації та відповідних методів оцінки. Однак для проведення такої оцінки необхідно обґрунтоване судження при тлумаченні ринкової інформації. Відповідно, такі оцінки не завжди виражають суми, які Товариство може отримати в існуючій ринковій ситуації. Балансова вартість грошових коштів та їх еквівалентів, торгової та іншої дебіторської та кредиторської заборгованості майже дорівнює їх справедливій вартості у зв'язку з короткостроковістю погашення цих інструментів та перерахування більшості за курсом іноземних валют.

  Ієрархія джерел оцінки справедливої вартості: Товариство використовує таку ієрархію для визначення справедливої вартості фінансових інструментів і розкриття інформації про неї в розрізі моделей оцінки:

1-й рівень: котирування (нескориговані) на активних ринках ідентичних активів чи зобов'язань;

2-й рівень: інші методи, дані в основі яких, що мають значний вплив на відображувану справедливу вартість, є спостережуваними на ринку;

3-й рівень: інші методи, дані в основі яких, що мають значний вплив на відображувану справедливу вартість, не є спостережуваними на ринку.

Для оцінок і розкриття в даній звітності справедлива вартість визначається згідно МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" за винятком інструментів, на які розповсюджується МСБО 2, орендних угод, врегульованих МСФЗ 16,  також оцінок, порівняних, але не рівних справедливій вартості.

Для оцінки вартості інвестованого капіталу або активів Товариства може бути застосовано три підходи: (і) витратний, (іі) ринковий (або порівняльний) та (ііі) дохідний. При проведенні оцінки початково розглядається кожний з цих підходів, але який чи які з них є оптимальними у кожному конкретному випадку, визначається характером та специфікою оцінюваної компанії та її активів.

(і) Витратний підхід заснований на принципі заміщення та походить з того, що розумний інвестор не стане платити за актив більше, ніж вартість його заміни на ідентичний або аналогічний об'єкт з такими ж корисними властивостями. Першим кроком в рамках витратного підходу є визначення поточної вартості заміщення або поточної вартості відтворення оцінюваних активів.

(іі) Порівняльний (або ринковий) підхід засновано на інформації про стан ринку у поточних умовах та здійснених угодах на Дату оцінки або незабаром до дати оцінки. У рамках порівняльного підходу існує два метода: метод компаній-аналогів та метод угод. Метод компаній-аналогів засновано на порівнянні оцінюваної компанії з зіставними компаніями, акції яких звертаються на біржовому ринку. При використанні методу угод, оцінювана компанія порівнюється з зіставними компаніями, продавалися в останній час в ході операцій по поглинанню. І в тому, і в іншому випадку складається необхідна вибірка компаній по критеріям порівнянності. В ході оцінки основних засобів на базі порівняльного підходу їх ринкова вартість визначається шляхом порівняння останніх за часом продаж аналогічних активів з коригуванням зіставних даних на такі фактори, як вік та стан активу, а також тип угоди купівлі-продажу.

При використанні ринкового підходу фізичний знос відображається та оцінюється виходячи з порівняльної кон'юнктури.

(ііі) При використанні доходного підходу справедлива вартість визначається шляхом розрахунку приведеної вартості очікуваних майбутніх грошових потоків, які прогнозуються на визначений період часу і дисконтуються для визначення їх приведеної вартості. У рамках доходного підходу існує два метода: метод дисконтування грошових потоків та метод капіталізації прибутку.

Справедлива вартість фінансових інструментів. Оскільки для більшості фінансових інструментів Товариства не існує готового доступного ринку, при визначенні їхньої справедливої вартості необхідно застосовувати професійні судження на основі поточної економічної ситуації та конкретних ризиків, властивих для даного інструменту. Всі фінансові активи та зобов'язання відносяться до 3 рівня ієрархії. Оцінки, представлені у цій фінансовій звітності, не обов'язково відображають суми, за які Товариство могло б реалізувати на ринку повний пакет того або іншого інструменту.

Протягом звітного періоду не було переходів між рівнями оцінки справедливої вартості 1 і 2, а також переходів до / з Рівня 3.

МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання".

До фінансових інструментів Товариства відносяться: торговельна та інша дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, кредити і позики, інші фінансові інвестиції, а також торговельна та інша кредиторська заборгованість.

Товариство класифікує фінансові інструменти в момент їх прийняття до обліку, виходячи з бізнес-моделі, використовуваної Товариством для управління фінансовими активами і зобов'язаннями, і характеристик фінансового інструменту, пов'язаних з передбаченими договором грошовими потоками.

Товариство визнає фінансовий актив за справедливою вартістю плюс витрати на операцію, безпосередньо пов'язані з придбанням цього фінансового активу - якщо фінансовий актив не відноситься до категорії за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Товариство визнає фінансове зобов'язання за справедливою вартістю мінус витрати на операцію, безпосередньо пов'язані з випуском цього фінансового зобов'язання - якщо фінансове зобов'язання не відноситься до категорії за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Якщо фінансовий інструмент відображається за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, то витрати на операцію відносяться на витрати в періоді виникнення і відображаються в Звіті про прибутки і збитки, тобто НЕ капіталізуються.

Товариство в разі якщо інструмент капіталу не призначений для торгівлі визнає його за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. А інструмент капіталу призначений для продажу Товариство визнає за справедливою вартістю через прибутки і збитки.

Після первісного визнання Товариство визнає відстрочену різницю між справедливою вартістю при первісному визнанні та ціною операції, як прибуток або збиток.

Процентний дохід при подальшої оцінці фінансових інструментів  розраховується за допомогою методу ефективної ставки відсотка.

Прибутки та збитки за фінансовими активами, що відображаються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід  відображаються в Звіті про інший сукупний дохід. Прибутки та збитки за фінансовими активами, що відображаються за справедливою вартістю, відображаються в звіті про прибутки і збитки. Зміни по інвестиціям в інструменти капіталу, що відображаються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід відображаються в складі іншого сукупного доходу.

Після первісного визнання Товариство оцінює фінансове зобов'язання:

- за справедливою вартістю через прибуток або збиток; або

- за амортизованою собівартістю.

Товариство здійснює перекласифікацію всіх фінансових активів лише тоді, коли змінюється бізнес-модель управління фінансовими активами.

Перекласифікація фінансових активів застосовується перспективно, починаючи з дати перекласифікації. Товариство не переглядає визнані раніше прибутки, збитки (включаючи прибутки або збитки від зменшення корисності), або проценти.

Щоб покрити ризик знецінення фінансових інструментів, що оцінюються за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід Товариство формує резерв під очікувані кредитні збитки. При цьому, для торговельної дебіторської заборгованості використовується спрощений підхід. Товариство використовує матрицю забезпечення.

Для всіх інших активів Товариство оцінює зменшення корисності в три етапи. На першому етапі, при первісному визнанні та за відсутності суттєвого зростання кредитного ризику, резерв під збитки розраховується як очікувані кредитні збитки на горизонті до 12 місяців. На другому етапі, при суттєвому зростанні кредитного ризику, резерв під збитки розраховується як очікувані кредитні збитки за весь залишковий строк дії активу. На третьому етапі, при настанні події дефолту (об'єктивних ознак знецінення), резерв під збитки продовжує розраховуватися як очікувані кредитні збитки за весь залишковий строк дії активу, але при цьому відсотки починають нараховуватися на чисту балансову вартість активу після вирахування резерву, в той час як на перших двох етапах відсотки нараховують на валову балансову вартість без врахування резерву.

МСБО 12 "Податки на прибуток".

Товариство є платником податку на прибуток на загальний підставах. Витрати з податку на прибуток визначаються та відображаються у фінансовій звітності Товариство відповідно до МСБО12. Податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінансового результату (прибутку чи збитку).  В податковому обліку податок на прибуток обчислюється враховуючи різниці, передбачені ПКУ в залежності від суми доходу за останній рік за даними бухгалтерського обліку.

Сума податку на прибуток включає суму поточного податку за рік і суму відстроченого податку.

 У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання наводяться  у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань з обчисленням на дату проміжної фінансової звітності.

Поточний податок на прибуток.

Поточні податкові активи та зобов'язання за поточний та попередні періоди оцінюються за сумою, передбачуваної до відшкодування від податкових органів або до сплати податковим органам. Податкові ставки та податкове законодавство, що застосовуються для розрахунку цієї суми, це ставки і закони, прийняті або фактично прийняті на звітну дату.

Відстрочений податок на прибуток.

Відстрочений податок на прибуток нараховується за методом балансових зобов'язань по всіх тимчасових різницях на звітну дату між балансовою вартістю активів і зобов'язань для цілей фінансового обліку та вартістю, яка береться до уваги в податковому обліку.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються за всіма оподатковуваними тимчасовими різницями, крім випадків, коли:

Відстрочені  податкові активи визнаються за всіма тимчасовими різницями і перенесенню на наступні періоди невикористаного податкового кредиту та податкових збитків, якщо існує висока ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна застосувати тимчасовою різницею, а також використовувати податкові збитки, перенесені на наступні періоди, крім випадків, коли:

Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату та зменшується, якщо більше не існує високу ймовірність отримання достатнього оподатковуваного прибутку, яка дозволила б реалізувати частину або всю суму такого відкладеного податкового активу. Невизнані раніше відкладені податкові активи переоцінюються на кожну звітну дату та визнаються тоді, коли виникає висока ймовірність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливість реалізувати відстрочений податковий актив.

Відкладені податкові активи і зобов'язання визначаються за ставками податку, застосування яких очікується при реалізації активу або погашенні зобов'язання, на основі діючих або оголошених (і практично прийнятих) на звітну дату податкових ставок і положень податкового законодавства.

Податок на прибуток, пов'язаний зі статтями, які відображаються безпосередньо в складі капіталу, відображається у складі капіталу.

МСБО 38 "Нематеріальні активи"

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Товариство класифікує нематеріальні активи на наступні групи:

* Права на користування майном

* Права на комерційні позначення

* Права на об'єкти промислової власності

* Авторське право і суміжні з ним права

* Інші нематеріальні активи

Одиницею обліку є окремий об'єкт нематеріальних активів.

Товариство витрати на створення або придбання цифрових аудіовізуальних матеріалів, (аудіовізуальні твори,  фільми, звукозаписи) визнає як  нематеріальний актив.

Після первісного визнання Товариство застосовує до нематеріальних активів модель обліку за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Всі нематеріальні активи Товариства класифіковані як нематеріальні активи з визначеним строком корисної експлуатації.

Амортизація розраховується прямолінійним методом шляхом рівномірного списання собівартості нематеріального активу протягом строку його корисної експлуатації.  

МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість".

При визначенні порядку обліку інвестиційної нерухомості Товариство керується МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість". Інвестиційною нерухомістю Товариство вважає нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), що утримується Товариством як власником або як орендарем (щодо активів з правом використання) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей.

В звітному періоді Товариство не мало інвестиційної нерухомості, тобто вся нерухомість утримувана Товариством як власником або як орендарем (щодо активів з правом використання) для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг або для адміністративний цілей.

Облік інвестицій

Асоційоване підприємство - це суб'єкт господарювання, на який Товариство, як інвестор, має суттєвий вплив.

Суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової та операційної політики об'єкта інвестування, але не здійснювати контроль чи спільний контроль таких політик.

Якщо Товариство володіє прямо або опосередковано (через дочірні підприємства) 20 відсотками або більшою кількістю відсотків прав голосу в об'єкті інвестування, то вважается, що Товариство має суттєвий вплив, доки не буде чітко доведено протилежне. Якщо інший інвестор має суттєве володіння або володіє часткою більшості, то це не обов'язково є перешкодою для Товариства мати суттєвий вплив.

Дочірнє підприємство - Суб'єкт господарювання, який контролюється іншим суб'єктом господарювання.

Контроль передбачає, що Товариство прямо або через дочірні компанії володіє 50% або більше голосів об'єкта інвестування. Контроль є, якщо Товариство прямо або через дочірні компанії володіє менше 50% голосів об'єкта інвестування, але має.

Інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства класифікуються Товариством як необоротні активи та обліковуються Товариством з використанням методу участі в капіталі згідно МСБО 27 як описано у МСБО 28 за винятком випадків коли інвестиції відображаються як необоротні активи для продажу (очікуваний термін продажу інвестицій не повинен перевищувати 12 місяців) або Товариство втрачає або вже втратила суттєвий вплив з управління об'єктом інвестицій. В такому випадку, залишок інвестиції оцінюється Товариством за справедливою вартістю фінансового активу на дату втрати такого впливу і враховується згідно підпрозділу 6 "Фінансові інструменти". Різниця між справедливою вартістю збереженого фінансового активу та балансовою вартістю інвестицій на дату втрати значного впливу включається у визначення доходу або витрат з вибуття підприємства.

Метод участі в капіталі - це метод обліку, за яким інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток Товариства, як інвестора,  включає частку інвестора в прибутку чи збитку об'єкта інвестування, а інший сукупний дохід Товариства включає його частку в іншому сукупному доході об'єкта інвестування. Кошти, отримані від об'єкта інвестицій в результаті розподілу прибутку, зменшують балансову вартість інвестицій. Балансова вартість інвестиції також коригується з метою відображення змін в пропорційній частці участі Товариства в об'єкті інвестицій, що виникають у зв'язку зі змінами іншого сукупного доходу об'єкта інвестицій (наприклад, дооцінка основних засобів). Частка Товариства в цих змінах відображається у складі іншого сукупного доходу. Визнання частки Товариства в збитках об'єкті інвестицій здійснюється тільки в рамках балансової вартості інвестиції в це підприємство до досягнення нею нульового значення. При цьому додаткові збитки забезпечуються і зобов'язання визнаються тільки в тій мірі, в якій Товариство взяло на себе юридичні або змінні обов'язки або здійснила платежі від імені асоційованого або дочірнього підприємства. Якщо згодом підприємство оголошує прибуток, то Товариство відновлює визнання своєї частки в цьому прибутку тільки після того, як вона зрівняється з часткою невизнаних збитків. Застосування даного методу обліку інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства визначено у МСБО 27 і описано у МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства".

При застосуванні методу участі в капіталі фінансова звітність асоційованих і дочірніх підприємств повинна бути складена на дату закінчення звітного періоду. При цьому, облікова політика підприємств повинна відповідати єдиній обліковій політиці щодо подібних операцій та подій, що мали місце при аналогічних обставинах.

Інвестиції в інструменти власного капіталу при умові якщо Товариство не має суттєвого впливу (володіє прямо або опосередковано через дочірні підприємства менше ніж 20 % прав голосу в об'єкті інвестування) обліковуються за МСБО 9 "Фінансові інструменти".

МСФЗ 16 "Оренда"

Товариство виступає як Орендар та Орендодавець.

На початку дії договору або у разі зміни умов договору Товариство має оцінити чи є договір орендою, або чи містить договір оренду. Договір є, чи містить оренду, якщо договір передає право контролювати користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.  

Ідентифікований актив, як правило, безпосередньо вказується в договорі або його окремих компонентах. Для того, щоб актив був ідентифікований, постачальник активу не повинен мати права на заміну активу на альтернативний актив протягом всього періоду його використання.

Для визначення того, чи передає договір право контролювати використання ідентифікованого активу протягом періоду використання, Товариство повинно проаналізувати наявність двох наступних характеристик:

- право отримувати практично всі економічні вигоди від використання ідентифікованого активу; і

- право визначати спосіб використання ідентифікованого активу.

Право на отримання економічних вигід від використання

Щоб контролювати використання ідентифікованого активу, Товариство повинно мати право на отримання практично всіх економічних вигід від використання активу (безпосередньо або побічно різними засобами, наприклад, використовуючи актив, утримуючи актив або надаючи його в суборенду) протягом терміну використання.

Оцінюючи право на отримання практично всіх економічних вигід від використання активу, Товариство розглядає економічні вигоди, зумовлені використанням активу в рамках певного обсягу права на використання активу.

Право визначати спосіб використання

Товариство має право визначати спосіб використання ідентифікованого активу протягом терміну використання виключно при дотриманні однієї з наступних умов:

- Товариство має право визначати, як і для якої мети використовується актив протягом терміну використання; або

- значимі рішення про те, як і для якої мети використовується актив, зумовлені і:

- Товариство має право експлуатувати актив (або визначати спосіб експлуатації активу іншими особами на власний розсуд) протягом терміну використання, при цьому постачальник не має права змінювати вказівки по експлуатації; або

- Товариство спроектувала актив (або певні аспекти активу) таким чином, який зумовлює те, як і для якої мети буде використовуватися актив протягом терміну використання.

Якщо Товариство виступає Орендарем:

Товариство визнає оренду фінансовою, якщо окремо або в сукупності відбуваються обставини:  

* договір оренди передбачає передачу права власності на базовий актив Товариства наприкінці строку оренди;

* Товариство має опцію покупки базового активу за ціною, яка, як очікується, буде настільки нижче справедливої вартості, що на початку оренди можна з достатньою впевненістю очікувати виконання цієї опції

* термін оренди становить значну частину терміну економічного використання базового активу, навіть якщо права власності не передаються;

* на початку оренди теперішня вартість мінімальних орендних платежів практично дорівнює справедливій вартості базового активу;

* базовий актив має такий спеціалізований характер, що тільки Товариство може використовувати його без значної модифікації;

* якщо у Товариства право на дострокове розірвання договору оренди, при якому збитки Товариства, пов'язані з розірванням договору, відносяться на Товариство;

* прибутки або збитки від коливань справедливої оцінки ліквідаційної вартості нараховуються орендарю (наприклад, у формі знижки з орендної плати, яка дорівнює більшій частині надходжень від продажу в кінці терміну оренди); і

* Товариство має можливість продовжити оренду ще на один термін при рівні орендної плати значно нижчим від ринкового.

На дату початку оренди Товариство визначає актив у формі права користування та зобов'язання по оренді.

Первісна оцінка

На дату початку оренди Товариство оцінює зобов'язання з оренди з поступовим зниженням вартості орендних платежів, які ще не здійснені на цю дату.

Орендні платежі, які включаються в оцінку зобов'язання по оренді, складаються з наступних платежів:

* фіксовані платежі;

* змінні орендні платежі, які залежать від індексу або ставки,

* суми, які, як очікується, будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості;

* ціна виконання опції на покупку, якщо є достатня впевненість в тому, що орендар її виконає; і

* виплати штрафів за припинення оренди, якщо термін оренди відображає потенційне виконання орендарем опції на припинення оренди.

Орендні платежі Товариство дисконтує з використанням процентної ставки, закладеної в договорі оренди.

На дату початку оренди Товариство оцінює актив у формі права користування за первісною вартістю.

Первісна вартість активу в формі права користування повинна включати в себе наступне:

* величину первісної оцінки зобов'язання з оренди;

* орендні платежі на дату початку оренди або до такої дати;

* будь-які початкові прямі витрати, понесені Товариством; і

* оцінку витрат, які будуть понесені Товариством при демонтажі і переміщенні базового активу, відновленні ділянки, на якому він розташовується, або відновленні базового активу до стану, яке вимагається згідно з умовами оренди, за винятком випадків, коли такі витрати понесені для власного виробництва.

Щоб розрахувати первісну вартість зобов'язання з оренди та активу в формі права користування, Товариство розглядає тривалість терміну оренди. Термін оренди включає:

* неанульований період;

* період, щодо якого передбачена опція на продовження оренди, якщо є достатня впевненість в тому, що орендар виконає цю опцію;

* період, щодо якого передбачена опція на припинення оренди, якщо є достатня впевненість в тому, що Товариство не виконає цю опцію.

Оцінюючи наявність достатньої впевненості в тому, що Товариство виконає опцію на продовження або не продовження оренди, Товариство враховує всі доречні факти та обставини, які призводять до виникнення у Товариства економічного стимулу для виконання опції. Приклади факторів, які враховуються, серед іншого включають в себе наступне:

* передбачені договором умови для додаткових періодів в порівнянні з ринковими ставками, наприклад:

- суми платежів за оренду в будь-якому додатковому періоді;

- сума змінних платежів за оренду або інших умовних платежів, наприклад, платежів, обумовлених штрафами за припинення; і

- умови опцій, які можуть бути виконані після початкових додаткових періодів (наприклад, опція на покупку, яка може бути виконана в кінці періоду продовження за ставкою, яка в даний час нижче ринкових ставок);

* значні вдосконалення орендованого майна, які були здійснені (або, як очікується, будуть здійснені) протягом терміну дії договору, які, як очікується, будуть мати значну економічну вигоду для орендаря, коли опцію на продовження або припинення оренди або на покупку базового активу можна буде виконати;

* витрати, пов'язані з припиненням оренди, наприклад, витрати на переговори, витрати на переміщення, витрати в зв'язку з ідентифікацією іншого базового активу, що підходить для потреб Товариства, витрати в зв'язку з інтеграцією нового активу в діяльність Товариства або аналогічні витрати, включаючи витрати, пов'язані з поверненням базового активу в передбачене договором стан або передбачене договором місце;

* значення такого базового активу для діяльності орендаря з урахуванням, наприклад, того, чи є базовий актив спеціалізованим активом, розташування базового активу та наявності відповідних альтернативних варіантів; і

* умовності в зв'язку з виконанням опції (коли опція може бути виконана лише при дотриманні одного або декількох умов) і ймовірність того, що такі умови будуть мати місце.

Товариство повторно оцінює наявність достатньої впевненості у виконанні опції на продовження або невиконанні опції на припинення оренди при виникненні або визначної події, або внесення суттєвих змін до обставин, що підконтрольне Товариству  і впливає на оцінку наявності достатньої впевненості в тому, що Товариство виконає опцію, яка раніше не враховувалася при визначенні їм терміну оренди, або в тому, що Товариство не виконає опцію, яка раніше враховувалася при визначенні їм терміну оренди.

Товариство переглядає термін оренди у разі зміни періоду оренди, що не підлягає достроковому припиненню. Наприклад, не підлягає достроковому припиненню період оренди зміниться, якщо:

- Товариство виконає опцію, яка раніше не враховувалася при визначенні організацією терміну оренди;

- Товариство не виконає опцію, яка раніше враховувався при визначенні організацією терміну оренди;

- відбудеться подія, наслідком якого за договором є обов'язок Товариства виконати опцію, яка раніше не враховувалася  при визначенні Товариством терміну оренди; або

- відбудеться подія, наслідком якого за договором є заборона на виконання Товариством опції, яка раніше враховувався при визначенні організацією терміну оренди.

Подальша оцінка

Після дати початку оренди Товариство оцінює зобов'язання з оренди в такий спосіб:

- збільшуючи балансову вартість для відображення відсотків по зобов'язанню з оренди; і

- зменшуючи балансову вартість для відображення здійснених орендних платежів.

Після дати початку оренди Товариство оцінює актив у формі права користування із застосуванням моделі справедливої вартості.

Якщо договір оренди передає право власності на базовий актив Товариства до кінця терміну оренди або якщо первісна вартість активу в формі права користування відображає намір Товариства виконати опцію на покупку, Товариство амортизує актив у формі права користування з дати початку оренди до кінця строку корисного використання базового активу. В іншому випадку Товариство амортизує актив у формі права користування з дати початку оренди до більш ранньої з наступних дат: дата закінчення терміну корисного використання активу в формі права користування або дата закінчення терміну оренди.

Якщо відбуваються зміни в лізингових сплат, тоді зобов'язання по оренді  перераховується і його балансова вартість коригується. Відповідне коригування проводиться проти балансової вартості активу в формі права користування.

Товариство переоцінює зобов'язання по оренді, дисконтує переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконтування в будь-якому з наступних випадків:

- зміна терміну оренди; або

- зміна оцінки опції на покупку базового активу.

Переглянута ставка дисконтування визначається як процентна ставка, закладена в договорі оренди, протягом строку оренди, якщо така ставка може бути легко визначена, або як ставка залучення додаткових позикових коштів Товариства на дату переоцінки, якщо процентна ставка, закладена в договорі оренди, не може бути легко визначена.

Короткострокова оренда і оренда, в якій базовий актив має низьку вартість

У разі, якщо оренда є короткостроковою (в разі якщо є намір використовувати актив менше 12 місяців c дати набрання договором чинності) або малоцінний базовий актив, який знаходиться в оренді, має низьку вартість (менше 50 000 грн.). Товариство застосовує спрощений підхід до обліку. А саме Товариство визнає орендні платежі по такій оренді як витрати або лінійним методом протягом терміну оренди, або з використанням іншого систематичного підходу. Зобов'язання з оренди або актив у формі права користування в таких випадках не визнаються.

Якщо Товариство виступає Орендодавцем:

Товариство  класифікує кожну зі своїх оренд або як операційну оренду, або як фінансову оренду. Товариство використовує ті ж критерії до класифікації оренди, як фінансової, що й у випадках, коли Товариство виступає Орендарем.

Класифікація оренди Товариством здійснюється на дату початку дії оренди; повторна оцінка здійснюється лише у разі модифікації оренди. Зміни оцінок (наприклад, зміни оцінок строку економічного експлуатації або ліквідаційної вартості базового активу) або зміни обставин (наприклад, невиконання зобов'язань орендарем) не ведуть до нової класифікації оренди з метою обліку.

На дату початку оренди Товариство -орендодавець визнає активи, утримувані за фінансовою орендою, у своєму звіті про фінансовий стан та подає їх як дебіторську заборгованість за сумою, що дорівнює чистій інвестиції в оренду.

Щоб оцінити чисту інвестицію в оренду, орендодавець застосовує припустиму ставку відсотка в оренді. У випадку суборенди, якщо припустиму ставку відсотка в суборенді, неможливо визначити, то для оцінки чистої інвестиції в суборенду проміжний орендодавець може скористатися ставкою дисконту для головної оренди (скоригованої з урахуванням будь-яких первісних непрямих витрат, пов'язаних з суборендою).

Первісні прямі витрати, включаються до первісної оцінки чистої інвестиції та зменшують суму доходу, визнаного за строк оренди. Припустима ставка відсотка в оренді, визначається таким чином, що первісні прямі витрати включаються автоматично у чисту інвестицію в оренду; їх не потрібно додавати окремо.

На дату початку оренди орендні платежі, включені в оцінку чистої інвестиції в оренду, включають наступні платежі за право використання базовим активом протягом строку оренди, не отримані на дату початку оренди:

а) фіксовані платежі, за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають сплаті;

б) змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, первісно оцінені з використанням такого індексу або ставки на дату початку оренди;

в) будь-які гарантії ліквідаційної вартості, надані орендодавцеві орендарем, стороною, пов'язаною з орендарем, або третьою стороною, не пов'язаною з орендодавцем, і здатною з фінансової точки зору погасити зобов'язання за гарантією;

г) ціну реалізації можливості придбання, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він реалізує таку можливість; та

ґ) платежі в рахунок штрафів за припинення терміну дії оренди, якщо умови оренди передбачають реалізацію можливості припинення оренди орендарем.

Товариство визнає фінансовий дохід протягом строку оренди на основі моделі, яка відображає сталу періодичну ставку прибутковості на чисті інвестиції орендодавця в оренду.

Витрати, прибутки, пов'язані з перерахунком орендних платежів у разі прив'язки договору оренди до курсу валюти визнаються у складі прибутку/витрат звітного періоду.

Товариство  обліковує модифікацію фінансової оренди як окрему оренду, якщо виконуються обидві такі умови:

а) модифікація розширює сферу дії оренди, додаючи право на використання одного або більше базових активів; та

б) компенсація за оренду зростає на суму, зіставну з окремо взятою ціною розширення сфери дії оренди, та відповідними коригуваннями такої окремо взятої ціни з метою відобразити обставини конкретного договору.

Стосовно модифікації фінансової оренди, яка не обліковується як окрема оренда, Товариство обліковує модифікацію таким чином:

а) якщо б ця оренда була класифікована як операційна оренда якби ця модифікація була чинною на дату початку дії оренди, орендодавець:

- обліковує модифікацію оренди як нову оренду з дати набрання модифікацією чинності; та

- оцінює балансову вартість базового активу, як чисту інвестицію в оренду безпосередньо перед датою набрання чинності модифікацією.

Товариство визнає орендні платежі від операційної оренди як дохід на прямолінійній основі чи будь-якій іншій систематичній основі. Товариство визнає витрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, як витрати. Товариство додає первісні прямі витрати, понесені при укладанні договору про операційну оренду, до балансової вартості базового активу та визнає їх, як витрати протягом строку оренди на такій самій основі, як дохід від оренди.

Товариство обчислює амортизацію прямолінійним методом.

МСБО 2 "Запаси"

Облік та відображення в фінансовій звітності запасів відбувається у відповідності з МСБО 2 "Запаси".

Запаси - це активи, які:

- утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу;

- перебувають у процесі виробництва для такого продажу; або

- існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Товариство класифікує запаси на наступні групи:

 сировина і матеріали;

 допоміжні матеріали;

 пакувальні матеріали;

 готова продукція;

 товари;

 незавершене виробництво;

 паливо;

 запасні частини;

 інші запаси.

Одиницею обліку є кожен вид запасів.

Запаси відображаються у фінансовій звітності по найменшій з двох оцінок: собівартості або чистій вартості реалізації. Чиста вартість реалізації - це можлива  ціна реалізації в ході звичайної діяльності Товариства за вирахуванням розрахункових витрат з продажу.

Собівартість придбаних запасів складається з вартості придбання і інших витрат, безпосередньо пов'язаних з їх  придбанням, з переробкою і інші витрати, які понесені при доставці запасів до їх нинішнього місця розташування і приведення їх в належний стан.

Собівартість незавершеного виробництва і готової продукції складається з прямих матеріальних витрат, оплата праці виробничого персоналу, інших прямих витрат і розподілених загальновиробничих витрат (постійних та змінних).  

На дату складання річної звітності Товариство здійснює перевірку запасів на відповідність критеріям ліквідності. У випадку виявлення таких оборотних активів Товариство списує такі запаси з балансового обліку або здійснює їх переоцінку до чистої вартості реалізації на індивідуальній основі

При відпуску запасів у виробництво, реалізації та іншому вибутті Товариство застосовує метод оцінки запасів за середньозваженою вартістю.

МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність"  

Товариство класифікує непоточний актив (або групу вибуття) як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання.

Товариство подає у Звіті про фінансовий стан непоточний актив, класифікований як утримуваний для продажу, та активи групи вибуття, класифікованої як утримувана для продажу, окремо від інших активів. Зобов'язання групи вибуття, класифікованої як утримувана для продажу, подаються у Звіті про фінансовий стан окремо від інших зобов'язань. Такі активи і зобов'язання не згортаються.

Товариство подає окремо будь-які сукупні прибутки або витрати, визнані безпосередньо в інших сукупних прибутках, які відносяться до непоточного активу (групи вибуття), класифікованого як утримуваний для продажу.

Товариство оцінює непоточний актив (або групу вибуття), класифікований як утримуваний для продажу, за нижчою з оцінок:

- за балансовою вартістю;

- за справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж.

Товариство не нараховує амортизацію непоточного активу на час, коли він класифікується як утримуваний для продажу, або коли він є частиною групи вибуття, класифікованої як утримувана для продажу.

Припинена діяльність є компонентом Товариства, якого позбулися або який класифікують як утримуваний для продажу. Ні в 2021, ні в 2020 припиненої діяльності не було.

МСБО 16 "Основні засоби"

Основні засоби Товариства враховуються і відображуються у фінансовій звітності  відповідно до МСБО 16 "Основні засоби". Основними  засобами визнаються матеріальні активи, очікуваний термін корисного використання яких більш за один рік, первинна вартість яких визначається залежно від класу більше 20 000 грн., які використовуються в процесі виробництва, надання послуг, здачі в оренду іншим сторонам, для здійснення адміністративних або соціальних функцій. Як виняток, визнавати об'єктами основних засобів строк корисного використання яких становить понад один рік, вартістю менше 20 000 грн. об'єкти основних засобів третьої групи, а саме: будівлі (вбудовані приміщення), споруди, передавальні пристрої та об'єкти інформаційного устаткування  (персональні комп'ютери, ноутбуки, монітори, принтери, сканери, копіровальні пристрої, мультифункціональні пристрої, модеми, засоби зв'язку, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж).

Одиницею обліку є окремий об'єкт основних засобів.

Компанія класифікує основні засоби за такими групами:

* Земельні ділянки;          

* Будинки;          

* Споруди;          

* Інженерні мережі;        

* Машини та обладнання;          

* Оргтехніка;          

* Побутова та кухонна техніка ;          

* Меблі ;          

* Транспортні засоби;          

* Інструменти, виробничий і господарський інвентар;         

* Інші ОС.          

Після визнання активом, об'єкт основних засобів обліковується за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.  

Товариство розраховує амортизацію основних засобів прямолінійним методом шляхом рівномірного списання вартості, яка амортизується по кожному активу протягом його передбачуваного терміну корисної служби (див. вищенаведену класифікацію основних засобів)

Амортизація активу починається, з дня коли він стає придатним для використання, а припиняється на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Сума активу, що амортизується - це собівартість активу або інша сума, що замінює собівартість, за вирахуванням його ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, яку Товариство отримало би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, який очікується по закінченні строку його корисної експлуатації.

Подальші витрати, що відносяться до об'єкта основних засобів, який вже був визнаний, збільшують його балансову вартість, тільки якщо передбачається отримання майбутніх економічних вигід, що перевищують попередньо розраховані нормативні показники існуючого об'єкта основних засобів. Всі інші подальші витрати повинні бути визнані як витрати в періоді, в якому вони були понесені.

В разі наявності чинників знецінення активів відображати основні засоби за мінусом збитків від знецінення згідно МСБО 36 "Знецінення активів".  Основні засоби, призначені для продажу, і що відповідають критеріям визнання, враховуються відповідно до МСФЗ 5 .

МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи"

Облік та визнання забезпечень Товариства відбувається відповідно до МСБО 37.

Забезпечення - зобов'язання з невизначеним строком або сумою. Вони визнаються, якщо Товариство в результаті певної події у минулому має юридичні або фактичні зобов'язання, для врегулювання яких, з більшою мірою вірогідності, необхідне вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і які можна оцінити з достатньою надійністю.

Товариство класифікує забезпечення на наступні види:

 забезпечення під виплату відпусток;

 забезпечення під забезпечення інших витрат і платежів.

Товариство визнає забезпечення  в сумі, що являє собою найкращу  оцінку витрат, необхідних для погашення теперішньої заборгованості на звітну дату.

Забезпечення враховуються на окремих балансових рахунках, що створюються спеціально для цієї мети по всім об'єктам забезпечення. Нарахування забезпечення відображається як збільшення зобов'язання по резерву з одночасним визнанням витрат.

Забезпечення слід використовувати лише для тих видатків, для яких це забезпечення було створено з самого початку.

Товариство не визнає:

- забезпечення для майбутніх операційних збитків;

- умовні зобов'язання;

- умовні активи.

Доходи

Товариство виділяє наступні види доходів:

1.   Виручка від реалізації продукції;

2.   Інші доходи:

 Отримані штрафи, пені, неустойки;

 Доходи від відшкодування раніше списаних активів;

 Дохід від списання кредиторської заборгованості;

 Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів;

 Дооцінка необоротних активів в межах раніше проведеної уцінки;

 Прибуток від реалізації ТМЦ, необоротних активів, робіт і послуг;

 Прибуток від оренди активів;

 Інші доходи;

 Доходи від первісного визнання фінансових інструментів або зміни їх справедливої вартості;

 Процентні доходи;

 Доходи від перегляду очікуваних грошових потоків;

 Інші фінансові доходи

Доходи Товариства обліковуються відповідно до принципу відповідності, при цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження грошових коштів.

Дохід визнається одночасно зі збільшенням активу або зменшенням зобов'язання, яке обумовлює приріст власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників Товариства), за умови, що величина доходу можливо буде достовірно оцінити. Дохід визнається тільки коли існує ймовірність того, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надійдуть до Товариства.

Не визнаються доходами такі надходження:

 Суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетні фонди;

 Суми надходжень за договорами комісій, агентськими та іншим аналогічним договорами на рахунок комісіонера, принципала тощо. Крім сум комісійних (агентських) винагород;

 Суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

 Суми завдатку під заставу або в погашення позики, що передбачено відповідним договором;

 Надходження, які належать іншим особам;

 Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами"

Товариство визначає виручку згідно вимогам МСФЗ (IFRS) 15, де  виручка визнається у сумі, що відображає відшкодування, право на яке підприємство очікує отримати в обмін на передачу товарів або послуг покупцеві.

 Стандарт вимагає, щоб підприємства застосовували судження i враховували усі доречні факти та обставини при застосуванні кожного етапу моделі щодо договорів з покупцями. Стандарт також містить вимоги до обліку додаткових витрат на укладення договору i витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору.

Для визнання доходу Товариство використовує п'яти етапну модель згідно МСФЗ (IFRS) 15 "Дохід від договорів з клієнтами". Таких як: Ідентифікація договору, виявлення зобов'язань щодо виконання, визначення ціни операції, розподіл ціни операції на зобов'язання щодо виконання, визнання доходу, коли Товариство виконає (в міру того, як виконує) обов'язки до виконання.

Дохід від договорів з клієнтами визнається тоді, коли (або в міру того, як) Товариство виконує свої обов'язки до виконання за договором шляхом передачі товарів або послуг (тобто, активів), які підлягають поставці клієнтові. В момент укладення договору Товариство визначає, чи виконує вона обов'язок до виконання протягом періоду або в певний момент часу. Якщо обов'язок до виконання не виконується протягом періоду, Товариство виконує обов'язок до виконання в певний момент часу.

Товари або послуги вважаються переданими, коли (або в міру того, як) клієнт отримує контроль над ними.

Товариство визначає загальну ціну операції, включаючи оцінку будь-якого змінного відшкодування на момент початку дії договору, і проводить її переоцінку на кожну звітну дату.

Для оцінки змінного відшкодування для кожного договору обирається або метод очікуваної вартості, або метод найбільш імовірної величини,  залежно від того, який метод, за очікуванням Товариства, надасть кращий прогноз суми компенсації, на яку вона матиме право.

На момент укладення договору Товариство визначає відокремлений товар або послугу, що лежить в основі кожного зобов'язання щодо виконання у договорі, та розподіляє ціну операції пропорційно до таких окремо взятих цін продажу, що визначається на момент укладання договору.

 Податок на додану вартість

Доходи, витрати і активи визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість (ПДВ), крім випадків, коли ПДВ, сплачений при придбанні активів або послуг, не підлягає відшкодуванню; в цьому випадку ПДВ визнається як частина витрат на придбання активу або частина видаткової статті, в залежності від обставин.

Дебіторська та кредиторська заборгованість відображається у фінансовій звітності з урахуванням суми ПДВ, за винятком заборгованості з авансів виданих та авансів отриманих.

Дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість - заборгованість контрагентів перед Товариством за операціями поточного і капітального характеру за винятком розрахунків з працівниками. Під дебіторами розуміються такі контрагенти: покупці і замовники, щодо яких проводилось відвантаження товарів або надавались послуги до настання факту оплати; постачальники і підрядники, щодо товарів або послуг яких здійснювалася попередня оплата, окрім тих, що мають відношення до об'єктів основних засобів   (аванси видані).

Дебіторська заборгованість класифікується Товариством на:

 Довгострокову дебіторську заборгованість:

 Довгострокова торговельна дебіторська заборгованість;

 Інша довгострокова дебіторська заборгованість;

 Короткострокову дебіторську заборгованість;

 Торговельна дебіторська заборгованість;

 Передплати постачальникам і підрядникам за товари або послуги;

 Передоплата з податку на прибуток;

 Передплати по податках і зборах, податки і збори до відшкодування (крім податку на прибуток);

 Інша дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість відображається в Звіті про фінансовий стан за методом нарахувань, згідно з яким результати угод та інших подій визнаються при їх настанні і враховуються у фінансовій звітності тих періодів, в яких вони відбулися.

Дебіторська заборгованість поділяються на короткострокову та довгострокову частину залежно від терміну погашення. Для цілей обліку короткостроковою заборгованістю вважається заборгованість, яка повинна бути погашена протягом 12 місяців після звітної дати. Вся інша заборгованість класифікується як довгострокова.

Грошові потоки, пов'язані з короткостроковою заборгованістю дисконтуються тільки в тому випадку, якщо ефект від дисконтування заборгованості - з використанням методу ефективної ставки відсотка  перевищує 0,1 % від валюти балансу на початок року.

Після первісного визнання в кожному наступному звітному періоді довгострокова дебіторська заборгованість підлягає перегляду з метою виділення короткострокової частини довгострокової заборгованості.

Дебіторська заборгованість (крім заборгованості за авансами одержаними та авансами виданими) відображається у Звіті про фінансовий стан з урахуванням  ПДВ.

Торговельна дебіторська заборгованість включає всі залишки, що виникли від здійснення операцій з продажу товарів, робіт, послуг, і відображається на рахунках "Дебіторська заборгованість за реалізовані товари, роботи, послуги".

Підставою для визнання доходів і, відповідно, дебіторської заборгованості як активу вважається момент передачі ризиків і вигід, пов'язаних з правом власності на готову продукцію, товари.

Торговельна дебіторська заборгованість підлягає відображенню у Звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю, а в Звіті про прибутки і збитки відображається процентний дохід по ефективній процентній ставці.

Для всіх операцій момент передачі ризиків і вигід визначається контрактними умовами поставки відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс".

Для формування резерву під очкуванні кредитні збитки для торговельної дебіторської заборгованості, як зі значним компонентом фінансування, так і без значного компоненту фінансування, використовується спрощений підхід.

При спрощеному підході оцінюється збиток від знецінення як очікуваний кредитний збиток за весь строк дії фінансового активу. Для розрахунку збитку Товариство використовує матрицю забезпечення, тобто до групи фінансових активів застосовується коефіцієнт збитку. Для цього необхідно провести групування активів і визначити коефіцієнт збитку.

Групування фінансових активів (дебіторської заборгованості) залежить від чинників, які впливають на погашення дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт збитку Товариство визначає виходячи з власного історичного досвіду отримання кредитних збитків і коригує їх для прогнозованої інформації. Період для розрахунку становить один рік. Далі розраховується коефіцієнт збитку для кожного терміну погашення (до 30 днів, від 30 до 60 днів і т.п.). Отриманий коефіцієнт коригується для прогнозованої інформації (наприклад, на рівень інфляції, ВВП і ін.)

Дебіторська заборгованість визнається безнадійною в разі, якщо існує впевненість в її не поверненні боржником і/або при закінченні строку позовної давності. У момент визнання безнадійна дебіторська заборгованість списується з балансу з одночасним зменшенням величини резерву під очікувані кредитні збитки. У разі якщо суми створеного резерву недостатньо, то сума перевищення безнадійного боргу над раніше створеним резервом відноситься на витрати в Звіті про сукупний дохід.

Аванси, отримані від покупців в рахунок майбутніх поставок товарів (робіт, послуг) відображаються на окремих балансових рахунках з виділенням довгостроковій і короткостроковій частини заборгованості.

Аванси, отримані у валюті, ніж функціональна валюта, відносяться до складу немонетарних активів і не перераховуються на кінець звітного періоду. Такі аванси відображаються в Звіті про фінансовий стан відповідно до курсу, за яким вони були враховані при визнанні.

Дебіторська заборгованість за авансами одержаними виданими відображається у Звіті про фінансовий стан без урахування суми ПДВ.

МСБО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони"

Операція з пов'язаною стороною - передача ресурсів, послуг або зобов'язань між Товариством та пов'язаною стороною, незалежно від того, чи призначається ціна.

Товариство керується критеріями віднесення до пов'язаних сторін, які передбачені МСБО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони".

Сторони вважаються пов'язаними якщо перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб при прийнятті фінансових чи операційних рішень, що визнано МСБО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони", також пов'язаними сторонами вважаються підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

 Під час аналізу кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов'язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО " АРТВАЙНЕРІ"

Акціонерне товариство

Україна

проспект Бандери Степана, буд. 6, оф. 703, м. КИЇВ, 04073, Україна

Концептуальна основа: дана фінансова звітність була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), випущених Радою з Міжнародних стандартів фінансової звітності (РМФСЗ), та Тлумачень і пояснень, опублікованих Міжнародним Комітетом з тлумачення фінансової звітності (МКТФЗ, ПКТ), що офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення.

Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає від керівництва Товариства надання оцінок та припущень, що впливають на наведені в звітності суми активів та зобов'язань Товариства, розкриття умовних активів та зобов'язань станом на звітну дату і наведені у звітності суми доходів і витрат за звітний період. Фактичні результати можуть несуттєво відрізнятися від таких оцінок. При застосуванні облікової політики керівництво Товариства застосовувало власний розсуд та власні судження, що наведені нижче.

      Основні принципи складання звітності

  Достовірне подання та відповідність МСФЗ

  Дана проміжна фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ"). Далі приводиться розкриття основних положень облікової політики, на основі яких готувалася дана проміжна фінансова звітність. Положення облікової політики послідовно застосовувалися по відношенню до всіх представлених в звітності періодів.

  Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін,  дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.

Припущення про безперервність діяльності

Проміжна фінансова звітність Товариства підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не могло продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.

 Рух запасів за 9 місяців 2023 року представлений за видами наступним чином:

тис. грн

Рух основних засобів за 9 місяців 2023 року представлений  за класами таким чином:

тис. грн.

Особливістю проміжного звіту є заява про наявність чи відсутність сезонних особливостей бізнесу ( Параграф 16А (b) МСБО 34).

На діяльність Компанії  немає істотного впливу сезонних або циклічних факторів протягом звітного періоду.

Заява про відповідність

Виконуючи вимогу параграфа 19 МСБО 34, керівництво  компанії в звіті за 9 місяців 2023 року призводить таку примітку:

"Дана неаудована скорочена проміжна фінансова звітність за 9 місяців 2023 р. станом на  30 вересня 2023 року, підготовлена відповідно до МСБО 34" Проміжна фінансова звітність "(МСБО 34). Дана скорочена  проміжна фінансова звітність не містить всієї інформації, обов'язкової для розкриття в рамках річної фінансової звітності, і повинна розглядатися спільно з фінансовою звітністю за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, яка була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) ".

Заява про незмінність основних параметрів

  При підготовці даної скороченою проміжної фінансової звітності були використані ті ж облікова політика і методи розрахунків, що і при підготовці фінансової звітності  Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2022 р., ті ж судження, оцінки і припущення щодо застосування принципів облікової політики та основних джерел невизначеності, які застосовувалися при підготовці фінансової звітності за станом на 31.12.2022 р.  і за період, що закінчився 30 вересня 2023 р.

Введення воєнного стану в Україні.

Керівництво продовжує працювати над виявленням, управлінням та пом'якшенням наслідків війни на результати діяльності Компанії.  На сьогодні здійснено всі допустимі заходи щодо унеможливлення впливу військової агресії на роботу Компанії, розглянуто прогнози дотримання контрактних умов у різних сценаріях, проведений аналіз факторів ризику; переглянуті фактори, що впливають на формування стратегічних цілей функціонування підприємства. Компанія продовжує вживати всіх необхідних заходів для можливості працювати й далі, для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності.

Незважаючи на продовження дії режиму воєнного стану та бойових дій, Компанія продовжує свою операційну діяльність. Зі свого боку Компанія також виконує зобов'язання за всіма укладеними договорами вчасно.

Наразі управлінський персонал Компанії  розробляє плани та шукає контрагентів для продовження виробництва продукції на умовах підряду.

Компанія у своїй господарській діяльності не залежить від російського чи білоруського ринків, ніяким чином не пов'язана з особами, що перебувають під санкціями та не має дочірніх підприємств/товариств/ утворень та активів у Росії, Білорусі та в зоні бойових дій.

Отже Компанія, як і її посадові особи, здатні своєчасно та в повному обсязі забезпечити організацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій навіть під час дії воєнного стану та не зважаючи на військову агресію Російської Федерації проти України.

Станом на 31.12.2022 та 30.09.2023 року пов'язаними сторонами для Товариства були:

Протягом звітного періоду операцій з пов'язаними сторонами не було.

Станом на 31.12.2022 та 30.09.2023 року пов'язаними особами для Товариства були наступні посадові  особи: